Платівка
Коротко
- Виконавець
- Amon Düül II
- Випущено
- 1971
- Альбом
- Третій студійний альбом
- Оригінальний формат
- Подвійний LP, чотири сторони
- Друга платівка
- Chamsin Soundtrack
- Продюсер
- Olaf Kübler
Чому це важливо
Довга форма стає композицією, монтажем і кіномузикою
Tanz der Lemminge не повторює чіткого поділу Yeti на скомпоновану й явно імпровізовану платівки. Перший LP організовує короткі частини у дві сюїти на всю сторону, роблячи монтаж і повернення головними композиційними засобами. Другий LP знову змінює контекст: чотири твори утворюють Chamsin Soundtrack і ставлять інструментальну атмосферу поруч із вокальним театром першої платівки. Формат дозволяє гурту переходити від щільно змонтованих епізодів до розлогих середовищ, не стверджуючи, що обидва методи тотожні.
Орган і хор-орган Jimmy Jackson та ситар Al Gromer розширюють першу платівку за межі стандартного рок-ансамблю. Альбом також документує перехідний момент у складі: Renate Knaup з’являється як запрошена вокалістка, а не мовчки включається до неточного постійного складу. Його значення в каталозі полягає в масштабі й організації, а не лише в тривалості; кожна сторона пропонує інший спосіб поєднати численні контрастні події. Наступний Carnival in Babylon повернеться до коротшої рамки одного LP, тож це найрозлогіша студійна архітектура початкової трьохальбомної послідовності гурту.
1971
Третій альбом, створений після прориву подвійного LP Yeti
До роботи над Tanz der Lemminge Amon Düül II випустили Phallus Dei 1969 року й подвійний альбом Yeti 1970-го. Гурт уже сформував словник електрогітари, скрипки, органа, багатошарової перкусії, театральних голосів і розгорнутої форми. Yeti друковано розрізняв структуровані твори й три імпровізації; альбом 1971 року переорганізував ці інтереси у сюїти та музику до фільму. Німецька назва перекладається як Dance of the Lemmings — саме її використало британське видання Liberty.
Olaf Kübler спродюсував альбом, а Peter Kramper і Karl-Heinz Hausmann задокументовані у ролях звукоінженера та мікшування. Перший LP залежить від мережі коротких названих розділів, які різні релізи індексували по-різному. Другий LP походить із музики, пов’язаної з фільмом Chamsin 1970 року, і виразно згрупований як Chamsin Soundtrack. У 1972 році вийшов Carnival in Babylon, який стиснув гурт у послідовність одного альбому замість продовження цього чотиристороннього плану.
Amon Düül II
Мінливе ядро в оточенні чітко окреслених гостей
Karrer переходить між різкою електричною атакою, акустичною фактурою, смичковим протяжним звуком і окремими вокальними партіями, роблячи тембр структурним сигналом. Weinzierl додає другий незалежний гітарний голос і вокал, а фортепіано з’являється в палітрі платівки із саундтреком. Орган та електроніка Rogner можуть давати гармонічну вагу або перетворювати тло на нестійке звукове середовище. Meid закріплює першу платівку електричним басом і контрабасом та виконує задокументовані вокальні ролі в окремих частинах.
Leopold веде платівку із сюїтами барабанами й перкусією, а потім додає фортепіано до матеріалу Chamsin. Хор-орган Jackson створює оркестрову широчінь, яку не слід помилково приписувати Mellotron або постійному складу. Ситар Gromer належить до барв першої платівки й не виправдовує опис усього альбому як індо-рокового проєкту. Knaup і Zacher зазначені для конкретних вокальних появ; чітке окреслення цих внесків не дає гостьовим кредитам поширитися на кожну композицію.
Сюїти й саундтрек
Електричні сюїти поступаються інструментальному кіно
Перша сторона творить безперервність із різких контрастів: посилені рифи, акустичні прояснення, вокальні сцени й клавішні маси приходять як пов’язані частини. Її повторюваний матеріал важливіший за звичні куплет і приспів, тому короткий епізод може змінити значення попереднього. Друга сторона неспокійніша й раз у раз перериває сталий грув змінами регістру, фактури та драматичного звернення. Орган і хор-орган розширюють гармонічне поле, а гітари лишаються достатньо грубими, щоб сюїти не перетворилися на полірований симфонічний рок.
Ситар є виразною барвою всередині аранжування, а не суцільною екзотичною поверхнею. Платівка Chamsin зменшує значення провідного голосу й дозволяє фортепіано, електроніці, перкусії та гітарі конструювати простір. Ці чотири твори кінематографічні без потреби вигадувати посценну синхронізацію; контраст їхньої щільності створює самодостатню послідовність LP. На всіх чотирьох сторонах продакшн зберігає розділення між акустичною деталлю й перевантаженими ансамблевими вершинами, тож масштаб не стає одноманітною гучністю.
Путівник композиціями
Шість головних творів на чотирьох оригінальних сторонах
Syntelman's March of the Roaring Seventies
Перша оригінальна сторона — сюїта, а не одна безперервна пісня у звичайному розумінні. Німецькі видання ділять її на названі частини, зокрема In the Glassgarden, Pull Down Your Mask, Prayer to the Silence і Telephonecomplex, тоді як інші релізи групують сторону ширше. Маршовий ритм, акустичні пасажі, голос і раптовий електричний тиск створюють послідовність про перехід, а не один повторюваний хук. Аранжування постійно переглядає власний масштаб: інтимна деталь за кілька тактів може стати публічним видовищем. Сприйняття всієї сторони як одного слухового цілого зберігає ці повернення, навіть коли цифрове видання дає кілька номерів доріжок.
Restless Skylight-Transistor-Child
Друга сторона — ще один складений твір; німецька індексація називає такі епізоди, як Landing in a Ditch, Dehypnotized Toothpaste, A Short Stop at the Transylvanian Brain-Surgery, Riding on a Cloud, Paralyzed Paradise і H.G. Wells' Take Off. Ці назви створюють нестійкий ланцюг технологічних, тілесних і повітряних образів, але не задокументований лінійний сюжет. Музика раз у раз змінює центр: важка гітара може поступитися клавішним, голоси — діяти як персонажі, а короткий сполучний матеріал — перенаправити сюїту. Її неспокій формальний, а не лише описовий. Сторона завершує вокальну першу платівку, не зводячи її конкуруючі перспективи до одного оповідача.
The Marilyn Monroe-Memorial-Church
Chamsin Soundtrack починає третю сторону довгим інструментальним середовищем. Його назва поєднує пам’ять про знаменитість і релігійну архітектуру, однак твір працює через звучність, а не буквальну меморіальну сцену. Фортепіано, орган або електроніка, перкусія та струнна фактура займають різні глибини, дозволяючи мотивам з’являтися немов об’єкти в широкій рамці. Після двох насичених частинами вокальних сюїт менша потреба у словесному спрямуванні змінює сприйняття тривалості. Композиція показує, що друга платівка — не залишкова імпровізація, а окремо згрупована саундтрекова послідовність із власним темпом та інструментальними пріоритетами.
Chewinggum Telegram
Компактніший саундтрековий твір поєднує два навмисно несумісні образи: одноразову солодкість і термінове спілкування. Музика відповідає гострішими жестами й чіткішим рухом уперед, ніж попереднє довге середовище. Замість прихованого оповідного послання назва допомагає оформити зіткнення повсякденного предмета й електронної передачі. В оригінальному порядку сторони він діє як контраст усередині платівки Chamsin, не даючи атмосферній широчіні стати статичною. Його економність також показує, як альбом використовує коротку форму у великому фізичному пакуванні: стислий фрагмент може перебалансувати цілу сторону LP.
Stumbling over Melted Moonlight
Початок четвертої сторони повертається до більш завислого масштабу. Неможливій фізичній дії в назві відповідає музика, що ніби втрачає й відновлює опору через пульс, клавішну барву та дрейфуючу гітару. Це інтерпретація уважного слухання, а не твердження, що фільм містить буквальну сцену в місячному світлі. Розташування дає другій саундтрековій стороні поступовий вхід перед фінальним твором. Порівняно з переповненими вокальними епізодами першої платівки простір між звуками стає композиційним матеріалом. Композиція спонукає слухати затухання, накладання й момент, коли атмосферний шар починає діяти як ритм.
Toxicological Whispering
Фінальний саундтрековий твір завершує подвійний альбом тривожною малoінтенсивною деталлю, а не повтором вступного маршу. Шепіт у назві натякає на меншу гучність, а токсикологія додає загрози; аранжування підтримує цю суперечність, не викладаючи сюжету. Електроніка й інструментальні фрагменти створюють близькість і відстань, а перкусія не дає фактурі завмерти. Як четвертий твір Chamsin він завершує платівку, драматична логіка якої відрізняється від двох сюїтних сторін. Кінець залишає альбом розсіяним в атмосфері — дієва противага названим персонажам, вокальним втручанням і різким монтажним склейкам першої платівки.
Образ і рух
Маски, машини, рух і уявний краєвид
Альбом не є однією безперервною концептуальною оповіддю; його перша й друга платівки мають різні організаційні рамки. Дві вступні сюїти раз у раз поєднують механічну мову, змінені тіла, подорож і публічне видовище. Маски й тиша натякають на нестійку ідентичність та спілкування, не закріплюючи кожен голос за певним персонажем.
Згадки Трансильванії та H. G. Wells перетворюють пам’ять популярної культури на швидкі театральні сигнали.
Хмари, політ і зліт змушують висхідний рух повторюватися в другій сюїті. Назви Chamsin замінюють вокальний театр поєднаннями знаменитості, релігії, споживчих предметів, спілкування й екологічної небезпеки. Кіноконтекст допомагає пояснити просторовий темп другої платівки, але на неї не накладено непідтвердженої карти сцен. Танець у назві альбому надійніше описує колективний і формальний рух, ніж будь-яка вигадана історія про буквальних лемінгів.
Подвійний LP Liberty
Розкладне оформлення для розділеного подвійного альбому
Оригінальний формат — подвійний LP у розкладному конверті, і цей фізичний поділ підтримує задум альбому з двох платівок. Лицьове оформлення використовує колажні психоделічні образи замість пояснення музики буквальним зображенням лемінгів. Внутрішня й лейблова інформація важлива, бо на деяких виданнях частини сюїт визначені докладніше, ніж на інших. Британська назва Dance of the Lemmings перекладає німецьку, а не позначає окремий альбом.
Національні видання можуть різнитися типографікою, каталожним номером і способом друку внутрішніх частин. Сучасні мініатюри обкладинок часто приховують, що програму побудовано навколо чотирьох сторін. Групування Chamsin на другій платівці належить оригінальному пакуванню, а не є пізнішим підзаголовком компіляції. Точне представлення тому має зберігати німецьку назву альбому, пояснюючи перекладену британську назву й архітектуру сторін.
Третій альбом
Liberty представляє вимогливу третю платівку
Liberty випустила Tanz der Lemminge 1971 року як третій студійний альбом Amon Düül II. Подвійний формат ішов слідом за Yeti, але не просто відтворював його поділ на скомпоноване й імпровізоване. Британський реліз використовував перекладену назву Dance of the Lemmings. Альбом вимагав від слухачів орієнтуватися в підрозділах сюїт, групуванні саундтреку й чотирьох фізичних сторонах.
Тут не наведено непідтвердженої найвищої позиції в чартах чи точної сучасної кількості продажів. Критичні обговорення часто наголошували на амбітному масштабі й контрасті між платівкою із сюїтами та матеріалом Chamsin. Пізніша цифрова індексація подала ту саму музику як шість довгих доріжок або значно довший перелік частин. Ця варіація впливає на навігацію й цитування, але не змінює ідентичності оригінального подвійного альбому.
Рання вершина
Масштабне завершення ранньої трилогії гурту
Альбом зазвичай ставлять поруч із Phallus Dei та Yeti як масштабну початкову фазу каталогу Amon Düül II. Його особливість — інтеграція скомпонованих сюїт і самостійно оформленої саундтрекової платівки. Перший LP показує, що довгу форму можна будувати з компактних, різко контрастних епізодів, а не безперервного солювання. LP Chamsin розширює історію гурту за межі звичного опису театрального психоделічного року.
Хор-орган, ситар, електроніка й фортепіано розширюють задокументовану палітру, не стираючи гітар і перкусії в її центрі. Пізніші видання зберегли доступність твору, водночас створивши враження непослідовної кількості доріжок. Його вплив найкраще обговорювати через форму й ансамблеві барви, а не неперевірне твердження про винахід жанру. Carnival in Babylon і Wolf City стануть компактнішими, тому Tanz der Lemminge лишається унікальною чотиристоронньою вершиною, а не постійним шаблоном.
Оригінальні чотири сторони
Не сприймайте індексацію за нову музику
Оригінальний задум займає чотири сторони LP. Перша платівка містить дві сюїти з названими внутрішніми частинами. Друга — чотири твори, згруповані як Chamsin Soundtrack. Цифрове представлення із шести доріжок зберігає головні твори, але приховує деякі позначки внутрішніх частин.
Докладніший німецький індекс показує ці частини, не створюючи додаткових композицій. Відмінності номерів доріжок не слід подавати як альтернативний музичний вміст, якщо аудіо насправді не різниться. На першій платівці багато вокалу, тому Instrumental — неточна класифікація альбому. Пізніший бонусний матеріал, де він є, лишається поза чотиристоронньою програмою 1971 року.
Маршрут прослуховування
Слухайте кожну оригінальну сторону як завершене висловлювання
- Прослухайте вступну сюїту як одну сторону, перш ніж звертатися до назв її частин.
- Зверніть увагу, як акустичні прояснення роблять повернення електричного звучання масштабнішими.
- Використовуйте названі епізоди другої сюїти як орієнтири, а не як окремі непов’язані пісні.
- Зробіть паузу на зміні платівок перед входом у матеріал Chamsin.
- Порівняйте просторовий вступ The Marilyn Monroe-Memorial-Church із вокальною щільністю першої платівки.
- Стежте за останніми трьома творами як єдиним розвитком саундтрекової сторони.
- Під час другого прослуховування порівняйте докладно індексовану німецьку послідовність із цифровим виданням із шести доріжок, не припускаючи, що будь-яке з них містить додаткову музику.
Дослідницький маршрут
Джерела й подальше читання
- Родина релізів Tanz der Lemminge й індексація оригінального видання — MusicBrainz
- Запис альбому Tanz der Lemminge й огляд складу — AllMusic
- Авторизоване перевидання подвійного LP Tanz der Lemminge — Sound of Liberation
- Сучасна програма Tanz der Lemminge із шести творів — Apple Music
- Дискографія Amon Düül II й хронологія альбомів — MusicBrainz